Я розчиня... розчиня... розчиняюся

я розчиня… розчиня… розчиняюся
в часі, у просторі, в небі і в коліях
я розбиваюсь на атоми болю
зараз я — біль, снігу біль, що не впав
вітер зриває… зриває… зривається
вікна ламає і трощить віконниці
гладить дерева зчорнілі на вулиці
тулюся, тулюся, 
чоленьком тулюсь до зимного скла
вітер ганяє сміття шолудивеє
я розчиняюся в далеч від заходу
я розчиня… розчиня… розганяюся
крила, не руки, зима обпече
розсипом перлів слова розсипаються
в мозок в"їдаються, в тіло вшиваються
з розпачу вітер кричить… в думці хилюсь на
чиєсь плече